Назад

Продовження

Створення радянської міліції (1917-1920 рр.)

Основні ланки апарату міліції складали губернські і повітові управління. Великі міста могли мати свою міську організацію міліції, але з особливого дозволу НКВД. Низова ланка апарату - ділянка на чолі з дільничним начальником, якому підпорядковувалися старші міліціонери і міліціонери. Губернські управління були одночасно органами НКВС і органами губернського Виконкому Рад.

У грудні 1918 року ГУ міліції розробило і затвердило Загальну інструкцію міліціонерам, Інструкцію районним начальникам і їх помічникам, Інструкцію старшим і черговим по району міліціонерам, Інструкцію з використання зброї. Всі нормативні акти були схвалені Першим Всеросійським з'їздом завідувачів губернськими і міськими управліннями міліції.

Система кримінального розшуку виникла в жовтні 1918 року, після затвердження у складі Головного управління міліції Центрального управління карного розшуку на правах відділу. До цього карний розшук, безумовно, існував у великих містах, але децентралізовано, і підпорядковувався місцевим Радам. Центр розшук розробив план реорганізації всього розшукової справи в Росії, хоча мова йшла фактично про новий створення пошукової системи, оскільки старих кадрів розстріляли, а нових не могло і бути.

Правовою основою створення радянського карного розшуку стало Положення про організацію відділу карного розшуку НКВС, видане 05.10.18 р., за яким органи карного розшуку засновувались у містах з населенням не менше 40-45 тис. осіб. При губернських і міських управліннях міліції були створені відділення карного розшуку.

Загальне керівництво системою карного розшуку здійснював НКВС. Усі питання побудови апарату карного розшуку ГУ міліції РРФСР вирішувала спільно з місцевими Радами. У листопаді 1918 року було спрямовано у виконкоми місцевих Рад.

У складні роки становлення нової «робітничо-селянської» влади процес становлення міліції тривав. 3 квітня 1919 року РНК РРФСР видав декрет «Про радянську робітничо-селянської міліції», за яким співробітники міліції не підлягали призову в Червоною Армію, залишалися на своїх місцях і вважалися прикомандированими до управлінь виконкомів Рад. На НКВД покладався обов'язок тримати в діючій армії 1/3 міліціонерів і 1/5 командного складу міліції. У міліції вводилася військова дисципліна і обов'язкове навчання військовій справі. Частини міліції, які перебувають в районах бойових дій, за погодженням реввоенсоветов армій і фронтів з місцевими Радами, могли залучатися до навчання у бойових діях. При цьому вони переходили в підпорядкування до армійським воєначальникам.

15 квітня 1919 року НКВС послав на місця циркуляр, роз'яснює «нерозумним» практичну реалізацію вищезгаданого декрету від 03.04.19 р. згідно з декретом РНК і циркуляром НКВС була проведена перебудова органів міліції, згідно з військовими статутами. Правове закріплення порядку участі міліції в бойових діях звільнило її від спеціальних мобілізацій, що проводилися раніше.

Згідно з декретом РНК від 03.04.19 р. зміст усіх видів міліції приймалося на державний рахунок. Крім загальної (повітово-міський) міліції для організації правопорядку в країні організовується спеціалізовані види міліції. Так, 21 лютого 1919 року ВЦВК видає постанову «Про організацію залізничної міліції і залізничної охорони», а ще до цього, 25 липня 1918 року РНК прийняв декрет « Про заснування річкової міліції». Потім у квітні 1919 року вийшов декрет ВЦВК про радянської річковий робітничо-селянської міліції.

Спочатку залізнична і річкова міліції формувалися за територіальним принципом, але потім, у залізничній міліції формування відбувалося за лінійним відділам на кожній із залізниць, а річкова міліції стала формуватися стосовно до басейнів водних шляхів. В кінці 1920 року за рішенням Ради Праці і Оборони вся залізнична і водна міліції перейшли в розпорядження командувача внутрішніми військами республіки.

Восени 1919 року НКВС, обстеживши стан охорони на підприємствах, прийняв рішення організувати промислову міліцію. На неї покладалися завдання боротьби з розкраданнями державної власності і т.п. 3 березня 1920 року в складі ГУ міліції РРФСР утворили відділ, в губернське управління - відділення промислової міліції, на підприємствах - її підрозділи.

Для активізації боротьби зі злочинністю були здійснені заходи по об'єднанню органів ВЧК і міліції. У червні 1919 року 3-я Всеросійська конференція ЧК ухвалила резолюцію «Про взаємовідносини між місцевими ЧК і міліцією», схвалену НКВС. Вона встановила: « В колегії місцевих відділів управління вводити в якості членів голів ЧК». Для зміцнення апарату карного розшуку з середовища ЧК призначалися люди на посаді зав. кримінально-розшуковими відділеннями. У липні 1919 року відбулося часткове об'єднання апарату карного розшуку транспортних ЧК. Співробітники карного розшуку, які обслуговують залізні дороги та водні шляхи откомандировывались у розпорядження місцевих ЧК.

У жовтні 1920 року були створені самостійні органи карного розшуку на транспорті організовані за лінійним принципом. У лютому 1919 року Центророзыску за згодою губернський виконкомів та затвердження Главмилиции надавалося право відкривати відділення в містах з населенням менше 40 тис. чоловік «...якщо по кількості злочинів буде необхідно мати там число співробітників карного розшуку, достатню для відкриття особливого відділення».

В 1919-20-х роках кримінальний розшук фактично проводив попереднє слідство по більшості справ. У квітні 1920 року органи карного розшуку і органи слідства були злиті в одне ціле. Проте вже в кінці 1920 року, після введення народних слідчих в системі НКЮ, міліція перестала виконувати функції слідства. В органах міліції починаються створюватися науково-технічні підрозділи. У лютому 1919 року колегія НКВС затвердила кошторис на освіту кабінету судової експертизи, реєстраційного та дактилоскопічного бюро і музею. Створений при Центррозшуку кабінет судової експертизи був першим науково-технічним підрозділом, і не тільки в ОВС.

Досвід будівництва радянської міліції відбився в Положенні про робітничо-селянської міліції. 08.06.20 р. проект Положення розглядалося на засіданні РНК. Після схвалення РНК проект Положення 10.06.20 р. затвердив ВЦВК. У Положенні закріплювався досвід перших років будівництва міліції. З виданням Положення, в основному, завершився період організаційного становлення міліції. У Положенні зазначалося, що постачання міліції продовольством, спорядженням, обмундируванням, озброєнням, а також забезпечення сімей міліціонерів здійснюються за рахунок державного бюджету. Рада Праці і Оборони 11.07.20 р. прийняв постанову «Про постачання міліції продовольством, фуражем і предметами першої необхідності». У постанові вказувалося, що постачання майном міліції відбувається на загальних підставах з частинами Червоної Армії.

У жовтні 1920 року апарат Головного управління міліції РРФСР складався з 8-ми відділів: повітово-міський (загальної), промислової, залізничної, водної, слідчо-розшукової міліції, інспекторського відділу, відділу постачання і секретаріату.

Повернутися до календаря Свят