Свято 29 червня - День партизан і підпільників
Історія свята і партизанського руху

Багато болю і горя завдала радянському народу Велика Вітчизняна війна. Стільки ж, якщо не більше, залишила після себе сліз і відчаю. Вона була перевіркою на міцність, яку населення СРСР витримало на «п'ять з плюсом», отримавши заслужену стражданнями і океаном пролитої крові звання Переможця. Червона Армія грудьми стояла за Батьківщину довгі п'ять років, але у фронтових військових нічого не вийшло б без допомоги партизанських загонів та діяльності підпільних груп. Часто ще жовтороті молодики, останні нарівні з дорослими боролися за звільнення земляків від фашистського ярма. Своїми незрівнянними подвигами партизани і підпільники назавжди увійшли в літопис країни, яку кожен з нас мимоволі знову і знову перечитує в пам'ятний день-29 червня.

Історія свята День партизан і підпільників

Свято День партизан і підпільників з'явився у списку офіційних всього чотири роки тому завдяки брянськими законодавцям, подкорректировавшем відповідну статтю Федерального закону «Про дні військової служби і пам'ятні дати Росії», і нинішньому президенту Володимиру Путіну, що затвердив внесені в документ зміни. Чинним День партизан і підпільників став з першого дня 2010 року. Що ж стосується безпосередньо самої дати, то за основу взяли момент оприлюднення директиви Раднаркому СРСР і ЦК ВКП (б) - своєрідного інструктажу по створенню партизанського руху на території Радянського Союзу. Це було 29 червня 1941 року, початок війни.

В даний час в День партизан і підпільників серця всіх жителів колишнього СРСР наповнюються вдячністю до тих, хто ціною свого життя зберіг Русь для своїх нащадків. Багато сумують, тому що саме їх родичі колись полягли смертю хоробрих від рук німецьких загарбників.

Визначення та історія партизанського руху

Слово «партизан» італійського походження (partigiano). Спочатку воно використовувалося для позначення прихильника певних соціальних поглядів, частіше перебуває в партії. Якщо мався на увазі військовий партизанський загін, то в цьому випадку партизан був його учасником. Як правило, такі об'єднання носили неофіційний характер, але активно підтримувались жителями держави, на території якого вони діяли. Даний факт обов'язковий, тому що при відсутності масового народного схвалення діяльність партизан автоматично перетворювалася на відвертий бандитизм. Головна мета неформальних військових загонів полягала в ліквідації режиму справжньої політичної системи або боротьбі проти чужинних володарів, як було у Велику Вітчизняну війну.

Взагалі радянський партизанський рух - це яскрава сторінка нашої історії, гідна безлічі книг. Характер його виникнення в багатьох областях СРСР був явно спонтанним, під тиском небезпеки і реальної загрози з боку фашистів. Партизани чим могли, допомагали фронтових товаришів, всіляко перешкоджаючи німцям у здійсненні їхніх підступних задумів щодо радянського народу. Вони виробляли знищення бойових механізмів противника і самих фашистських загарбників, здійснювали розвідувальні операції, навмисно вносили неполадки в процес передачі даних всередині ворожого спільноти, брали участь у збройних зіткненнях поруч зі своїми «старшими братами» - червоноармійцями. Партизани і підпільники досі є зразком мужності і сміливості. Рух являло собою потужну силу, яку неможливо було зламати навіть хитрим, жорстоким нацистам.

Який підсумок Великої Вітчизняної війни, нам давно відомо, але що можна конкретно сказати про результати роботи, виконаної партизанами і підпільниками в період з 1941 по 1945 рр.? На думку спадає лише одне: злагоджене функціонування партизанських загонів зіграло не останню роль у поєдинку двох країн. Про це говорить і статистика: юними підпільниками було знищено близько 5 тис. одиниць бойової техніки, 10 тис. паровозів, 65 тис. автомобілів, а 1 млн. людей опинилися захоплені в полон. За свою сміливість, за військові подвиги 300 тис. діячів партизанського руху були вручені почесні відзнаки, а понад 200 осіб удостоїлися головною подяки - звання Героя Радянського Союзу.

Хвала великим партизанам!

У будь-якій сфері діяльності є прославилися своєю цілеспрямованістю та самовідданою працею люди. Рух партизанів і підпільників не минула ця доля: безліч імен зберігає історія нашої Вітчизни.

Зоя Космодем'янська - навряд чи знайдеться хоча б одна людина в Росії та колишніх республіках Радянського Союзу, не знає, ким була ця дівчина, якій конкретно вона здійснила подвиг в ім'я Батьківщини. Зоя з'явилася на світ у сім'ї священнослужителів. Вже в 18 років на старті Великої Вітчизняної війни разом з іншими комсомольцями опинилася в складі диверсійної групи, створеної з метою перешкоджання всіляких дій фашистів. Зокрема, Зоя Космодем'янська брала участь в операції по мінування дороги, а потім - знищенню села Петрищево де, як і в багатьох населених пунктах, зупинилися німці. Останнє завдання виявилося фатальним для юної партизанки: Зою уклали під варту, катували, а потім стратили. Космодем'янська покинула земний світ 29 листопада 1941 року.

Молода гвардія - про цю групу партизанів і підпільників не тільки ходили легенди, але навіть була написана ціла книга. Сергій Тюленін, Іван Туркенич, Надія Петля, Ілля Савенков - ці і багато інші молоді люди внесли величезний внесок у подальший розвиток СРСР: подарували своїй державі майбутнє.

Ватажком підпільної організації був Олег Кошовий - поет, художник, актор і просто хороша людина. У своїх творах він висловлював величезну любов до Батьківщини, яка не залишала його гаряче серце до самої смерті. На другий рік Олег став ватажком молодіжної антифашистський групи, що згодом отримала гучну назву «Молода гвардія». Левову частку відповідальної роботи Кошовий без коливань брав на себе, не гребуючи будь-якою справою. Нарівні з усіма знищував хлібні посіви, призначені для німців, виводив з ладу ворожий транспорт. Як головна людина в групі, Олег координував діяльність усіх її складових частин, розкиданих по Краснодонської землі. Кошовий був розстріляний у Гримучому лісі, але перш пережив масу фізичному болю та душевних терзань внаслідок нелюдських тортур і допитів, яким піддали комісара фашисти з метою дізнатися всю інформацію про радянських військах. Ні словом, ні жестом не видав Олег секретних відомостей і своїх друзів-молодогвардійців, зберігши гордість і непокірність до останнього подиху.

Партизани і підпільники - це люди широкої душі. Вони можуть і мають бути гідним прикладом для юних поколінь будь-якої епохи. 29 червня - день, коли корисно подумки поринути у страшне минуле нашої країни і гарненько помізкувати про те, куди веде сьогоднішніх підлітків життєвий шлях, суцільно просочений не любов'ю до вічних цінностей, а аморальністю, спрагою наживи і відсутністю патріотизму...

Автор: Пономаренко Надія
Стаття захищена законом про авторські та суміжні права. При використанні та передруці матеріалу активне посилання на женский сайт www.inmoment.com.ua обов'язкова!

Повернутися до календаря Свят